Коли вже й справді нема чого чекати
і твоя зупинка покрита зубною емаллю,
коли вже руки надрізають сухожилля
різьблячи тонкі покриви шкіри,
коли вже хтось давно забутий кидає камінь
тобі в груди,
варто зупинитись і важко видихнувши
частинки метану, просто
подумати чи варто знову усе починати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373472
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.10.2012
автор: ImmortalPsycho