Він на мінорі, хоч з вигляду і не боліло
на моніторі старенькі фото її тіла
ті самі губи, силует її лиця...
Розум забув би, та серце любить до кінця
Ще один день, де пустота, розчарування
Що це за вірус і хто його назвав коханням
Ніч не рятує, вона приходить уві сні...
з її сторінки він слухає всю ніч пісні
І знову ранок і знову день не має сенсу
Він зробить каву, хоч це не заспокоїть серце
Знову закурить, знову докурить, знову кине
Душа вмирає, а з нею разом тіло гине...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373398
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2012
автор: STIV