Коли із вуст твоїх зринає люте слово
І ранить душу так, що ллється кров,
З очей спадає пелена любові,
Її вже не повернеш знов.
Між нами спалахнули всі мости,
А ріки застогнали від спекоти.
Як легко підпалив їх ти,
Як важко серцю все перебороти.
Нехай же з димом все летить
Хай вітер рознесе по полю
І біль, і тугу! Хоч на мить,
Та я накличу світлу долю.́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373383
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2012
автор: xenia