Минуло літо, минули теплі дні
З тобою розійшлись, залишились одні
лиш спогади, про те як посміхалась ти
нічого не лишилось, і спалені мости.
Не повернеться мить, коли удвох
при місяці яснім, ніби в сні
кохались, цілувались, це знали всі
тепер усе минулось, пишу пісні.
Куди не подивлюсь, твоє обличчя бачу
Весь час сподіваюсь, що ти пробачиш
У спогадах залишилось лише найкраще
Із пам’яті тебе не викреслю, нізащо.
Я залишусь один у своїй брехні
На власній війні, у вогні
Порину у думки гіркі, сумні
Прошу лиш про одне - пробач мені.
Я прошу пробачення у тебе
Ми були на сьомому небі
І мені нічого не треба
Тільки в тобі головна потреба
І ніби все забуто, з нуля все починаю
Та що знаходжу, те втрачаю
Одна лиш думка голову не покидає
Хто на разі тебе обіймає.
Говорять друзі: серцю не накажеш
Помилки не виправиш, провину не загладиш
Слова на душу, як сіль на рану
Чекати буду завжди, кохать не перестану.
Я прошу пробачення у тебе
Ми були на сьомому небі
І мені нічого не треба
Тільки в тобі головна потреба
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373346
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2012
автор: Gorila