тепер маленькі народи твоєї мови на інших землях
отруєних і ледь придатних до озвучення.
коли приручених відпускають
вони вчаться бути окремо з помсти
гостями лише прикидаючись
шукають інакших шляхів
і ти знаєш, знаходять.
стається в пригоді кожна загоєна рана,
кожне тремтіння.
встромлені в серце лінії як вказівник.
криком поділене навпіл недосипання,
рання птаха опівночі
знає безчассю лік..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373334
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2012
автор: Biryuza