Як хочеться тихо заснути
Маленькою пташкою
В твоїх долонях.Всю повноту відчути
Тепла, зморившись працею тяжкою.
Як хочеться забути образи,
Спогади чумні,жорстокії.
Все відпустити без образи
Гнів кинути у води широкії
(Щоб віднесло кудись)
Тебе не стало.Я мовчала.
Пекла вуста ця німота.
Ти чув, що вслід тобі кричала.
В житті ж кричала пустота.
Колись щаслива, посміхалась...
Тепер усмішка вже не та..
Щоніч сльозами умивалась
Зі мною самота.
Якби могла тоді віддати серце...
Я б віддала...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373259
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2012
автор: Кришталь