Той не судимий, хто не судить сам –
Ця істина відома вже давно
І відповім я лише небесам,
Хоч, може, упаду на саме дно!
Хто може знати , як мене томить
І мучить біль, що є в моїй душі,
І як його я хочу схоронить
В рясні рядки, в пісні свої й вірші?
У кожного одне життя – своє,
І горя вистачає для усіх.
Про себе дбайте, а мені моє,
Моє залиште горе і мій гріх.
Чим грішна? - Бо любила і люблю,
Відкрито людям в очі я дивлюсь.
Що їм і п’ю, вдягаюсь як, з ким сплю –
Хай не обходить голову чиюсь!
Життя прожите… скоро до зими
Вже й скроні покриває білий сніг
Не сиві – просто вимиті слізьми.
Я грішна, бо живу…
Чи це не гріх?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373245
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.10.2012
автор: Олена Бондар (Бондаренко)