Стакато дощу

Сіє  дощ  на  вервечки  машин
І  автобусів  жовто-яскравих.
Край  вікна  у  кав'ярні  один
Ти  сидиш  з  філіжанкою  кави.

Ароматний  напій  і  терпкий
Закінчився  так  швидко,  як  літо,
Наче  спогад  приємний,  який
Знов  у  пам'ять  забрів  сумовито.

Може,  ти  пригадав  у  цю  мить
Почуття,  що  стелились  габою?
У  зажурі  з  дощем  гомонить
Пізня  осінь  -  не  наша  з  тобою.

Задощило  стакато  в  душі...
Залишивши  усі  свої  справи,
У  кав'ярню  заходжу  мерщій,
Щоб...  замовити  чашечку  кави.
(Розтривожив  мене  запах  кави)
(Щоб  зігрітися  чашкою  кави.)

16-23.10.2012р.      Львів


II  варіант  

Йду  дощем  обіч  низок  машин
І  автобусів  жовто-яскравих.
Край  вікна  у  кав'ярні  один
Ти  сумуєш  за  чашкою  кави.

Ароматний  напій  і  терпкий
Закінчився  так  швидко,  як  літо,
Наче  спогад  приємний,  який
Знов  у  пам'ять  забрів  сумовито.

Очевидно,  згадав  у  цю  мить
Почуття,  що  стелились  габою?
У  зажурі  з  дощем  гомонить
Пізня  осінь  -  не  наша  з  тобою.

Задощило  стакато  в  душі...
Залишивши  усі  свої  справи,
У  кав'ярню  заходжу  мерщій,
Може,  разом  ми  вип'ємо  кави?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2012
автор: Мазур Наталя