Я сьогодні була в надзвичайному місці –
Серед сосен, ялиць, в монастирськім обійсті,
Де колись слід лишила Пречиста Марія.
Хрест високий там є, що промінить надії.
Біля нього стояла, сльозину пустила.
З головою мене чудна сила накрила.
Щось відчула таке – ніжне і материне,
Тихе, тепле, як тільце малої дитини.
І душа, що неспокій недавно родила,
Засіяла, з’явились в ній світло і сила.
Спали з неї тверді засмальцьовані лати.
То лишила свій дотик Ісусова Мати..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373115
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.10.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)