Поки ти туч читаєш ці слова,тебе я двічі обійшла.
Ти дивишся у чесні очі,і дуже вірити в них хочеш.
Та ти не вір ніколи їм,бо зраджуєш ти цим усіх.
Себе ти зрадив уже двічі,коли влюбився й покорився…
Ти х то такий,щоб себе картати,
Для цього мучилася мати?
Ти хто такий,щоб нас судити,
Не виросли твої ще діти.
Неправильно ти всесвіт бачиш,
І сам собі ти не пробачиш.
Вбиватися ще й за ніщо,ти хто такий???
Ти цар,ти Бог???
Ти ж сам собі не можеш вірить,бо лицемірні твої мрії,
Кричиш про правду й про брехню,
А чи де бачив правду ту???
ТИ обмануть себе зумієш,і зрадиш разом наші мрії,
І вже не бачити нікому,все те що видно було Богу!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373006
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.10.2012
автор: Вільна