Весь день ятриться біль в душі.
І навіть осінь не чарує,
Хоч вправно пензликом малює,
не тішать барви золоті.
Близька людина на межі.
Тисне їй серце люте горе,
Смуту вичавлює над море.
У чорнім мороці два дні.
Дай Бог, щоб ангел на плечі
Дав силу випрямити крила,
На парусник напнув вітрила,
Долі відкрив погідні дні.
Дай Бог, щоб чорне і важке
Перетворив на легке й біле,
Щоб знову осінь серце гріла,
Неначе кров вино п’янке.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372894
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)