Так треба.

Осінь.  Теплий  дощ.  Чай.
Настрій  в  мінорі.
Вкотре:  "Музико,  виручай!"
І  лунає  "моє  апріорі".
Про  море.  Кохання  і  море.
Якщо  це  взагалі  про  щось  вам  говорить.
Кохання  і  море?  Мінливість  і  хвилі.
Припливи  щастя,  відпливи  думок.
А  я?  До  нитки  промок.
щастя  своє  -  на  замок.
Ключі  в  далечінь.  Подалі.
Педалі?  Крути,  що  є  сил,
Туди  де  зника  небосхил.
Не  дивуйся  тільки  чому,
Я  один  тут  промоклий  стою.
Так  треба.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372702
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.10.2012
автор: Max_Zadvorsky