**

Попіл,  холод,  музика,  тишина  навкруги.
Темний  двір  освідчує  світло  у  чужих  вікнах  .
І  тільки  чорне  небо  огортають  зірки.  
І  навпроти  нікого  немає.  Або  й  навпаки.  

Літо,  і  знову  є  що  згадати  
Прекрасно  проведені  дні  
На  жаль,  прогавлений  час  –  не  наздогнати  
Скоро  осінь,  і  знову  важко  мені.  

Здається,  що  варто  забути  всі  сварки,  
Образи,  і  хто  кого  й  куди  посилав.  
Осінь  зідме  зі  стола  усі  карти  
І  нікому  ніякого  діла,  до  твоїх  справ.  

Забуття,  і  знову  пустота  холодна.  
Знову  лишаюсь  сама,  і  чотири  стіни  
На  вулиці  глухота.  Лиш  дощі  й  болота.  
Тільки  одинокі  прохожі  під  парасолями.  

Час,  зупинись!  Хай  літо  ще  буде!  
Тому,  що  так  мало  зроблених  справ.  
Пройдуть  місяці,  а  люди  забудуть  
Що  кожен  з  них  зробити  мав.  

Попіл,  і  сльози  на  очах  прорізаються.  
Холод,  і  темна  ніч  на  дворі  
Музика,  і  знову  погані  думки  повертаються.  
Тишина,  і  забуті  у  спогадах  дні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372676
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2012
автор: Ірина Овчіннікова