А за вікнами згустки вчорашньої тиші,
Невимовність несказаних слів завмирає.
У кімнаті п'ють каву осіннії вірші,
І такою мене Ти ніколи не взнаєш.
Неприборканий світ на папері і ручка,
А в душі якось сіро, не просто і тихо,
Хіба весни у серце приходять так рвучко,
Залишаючи в мріях пекучую втіху?
Календар не розкаже про сонячні весни,
Тільки те, що шукати потрібно лиш осінь.
Пригортай кожну мить мої втомлені плечі,
І не знай, що у душу приходять і грози...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372638
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2012
автор: Весняна Осінь