Куди не біжи, куди не тікай,
Я бачу не тих, я хочу в трамвай
До річки чи до зими,
Подалі від злоби й війни:
Своєї, чужою й дорожньої —
Вона є в містах і у кожного.
До річки чи до зими,
До поля чи до стіни...
Куди не біжу, а може тікаю.
Я вірю у тих, кому не бажаю
Нещастя, проблем чи грози...
Трамвай, ти мене відвези,
Із днів, де ховаються сни,
Із мрій, де шукають весни.
До річки чи до зими,
До поля чи до стіни,
Де я залишуся один...
Та я не втечу: нікуди й ніколи!
Залишать відбитки гаразди й проколи,
І буду біжати в єдиному колі...
Я хочу афішу у вічному холі,
Де будуть пейзажи про Долю,
І гарний сценарій про Волю...
До річки чи до грози,
До дому із морем листів,
Трамвай, ти мене повези!
Напевно, він теж так хотів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372546
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.10.2012
автор: Вальдемар Феруменко