Під ковдрою билось два серця,
Так терпко, шалено, у ритмі дощу.
Сплітавшись змагались в любовному герці...
Моя! Лиш моя! Я більш не пущу!
Молилась, ридала від щастя душа,
І руки тягнулись до милого тіла...
А губи вже мовчки писали вірша,
О,Боже! Нарешті! Любила!
Лиш разом, лиш вдвох і нікого не треба,
Знов серце до серця у ритмі дощу.
Ти, я і три метри над небом,
І знову:"Кохана! Я не відпущу!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372471
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2012
автор: Marianna Alvares