Смерть. Диявол пасе душі.
Безсмертні. Вічність пастись їм.
Не знати спокою,
постійно бути в русі.
І завжди почуватися чужим.
Пасе пастух овець, баранів, кіз,
кнутом всіх поганяє грізно.
Не знає жалю, не бачить диких сліз.
Хоча показувати щось
уже запізно.
Думати треба було за життя.
А вам всім тільки гроші,
влада, визнання всім світом.
Щоб всі любили вас, боялись,
поважали і хотіли для вас
зробити щось.
Що саме - не важливо,
та щось значиме і приємне.
Щоб поклонялись вам
і боготворили,
адже ви центром є
землі всієї.
То ж хай тепер
ті душі не ридають,
адже самі у тому винні.
Горіть тепер у пеклі.
Вічно!! І заткніться.
Всеодно вам ніхто уже
й ніколи не допоможе!!
Це ваша доля!
Горіть і мучтеся завжди!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372434
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2012
автор: Fagotyst