Зелене світло в ротовій порожнині
Прогниває - й по ньому
Залишається
будинок з китами,
всередині -
Беззубий пост-атракціон,
Зі мною назовні
Тобі не буде боляче
Стрибати
По розпеченому повітрі,
Уяви,
Що небо це батут,
І ми на дві-три секунди
Занурюємося в пекло,
З якого видно
Усіх,
кого нам не вдалось
здивувати.
Уяви що ми стрибаємо
Так між пеклом і раєм
І диявол
курить важкі сигарети
і мовчки за нами спостерігає
а потім подзвонивши
до Колі
каже: «Колян чуєш вони подуріли»,
що це за *уйня така
я ж тут господар,
вони бл*ть дорослі,
а поводяться так, наче малі діти
і ми стрибаємо і бачимо все що відбувається
усюди,
навіть на небесах
бувають збої електромережі,
якийсь ангел мовчки др*чить,
незважаючи на те, що він у вітальні,
адже чистилище нагадує дешевий
брудний мотель,
де продають галіме бухло
і проституток без вищої освіти.
І бог, втомлений усім цим психованим бидлом,
що зібралось навколо нього
сумно за всім спостерігає,
йому нічого сказати,
він виховав людей,
як своїх дітей,
А вони у відповідь послали його нахуй,
навіть не подякувавши
за чай,
алкоголь,
траву,
секс
і маленьких чорних негритят,
що жили в радянському просторі,
допоки їх будинок
не розп*здувало уламком метеорита
шкода, адже були хорошими хлопцями
продавали цукор дешево,
вибивали печінки комівояжерам,
тренувались з Тайсоном,
ламали потрощені дерева,
а ще й інколи напивались
і стрибали як от ми на батуті,
спостерігаючи за хаосом
навколо всесвіту.
І тоді як і зараз, ситуація не змінилась
всі моляться,
а богу вже стало насрати,
він втомився,
а тому зачинився в своїй кімнаті
і я думаю він плаче,
постійно плаче,
коли бачить
у що перетворились його вихованці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372430
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.10.2012
автор: ImmortalPsycho