Як багато не сказано слів,
Як багато ми ще не зробили.
Та чомусь цей раптовий дзвін
Пролунав і не має вже сили...
Опускаються руки додолу
І думки вже не тії, що були;
Скільки мрій, скільки планів з тобою
Не сповнених, так і забули...
Я в пам'яті назавжди збережу;
І Богові про милість помолюсь.
Та більше обіцянок не пишу,
Скажу лише, що я любила - ні,.. люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372375
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2012
автор: Nikita13