Стомився день і свічкою погас,
Лиш промінець заплутався в волоссі.
Та знаю я, що створена для нас
Ця тепла і залита сонцем осінь.
Приспів:
Ти укради з буденності мене,
І закружляєм ми під листопадом.
В серці тремтить кохання неземне,
Сиплеться щастя з неба зорепадом.
Даремно кажуть : осінь, то печаль.
Коли кохання в серці все квітує.
Заграй же нам іще разок скрипаль,
Хай почуття, мов вперше зануртує.
Приспів:
Ти укради з буденності мене,
І закружляєм ми під листопадом.
В серці тремтить кохання неземне
Сиплеться щастя з неба зорепадом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372231
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 20.10.2012
автор: Олена Іськова-Миклащук