Живу, як вода у пустелі.
Комусь потрібні зорі й скелі,
Комусь потрібні
Витребеньки для спокійства;
Комусь – хлібця і радість дійства,
Комусь – характер сильний та потужний,
І гаманець м’який та пружний…
А що мені? Лише тунелі.
Живе вода в ночах пустелі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372118
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.10.2012
автор: Вальдемар Феруменко