З початку кінця про тебе я мрію
Хоч були ми довго разом,
Кохання як фільм свої ролі і дії
І Оскарів світить нам сто
Розбиті серця -це розв`язка серіалу
Й хепі-енду можливо не буде
Рана в душі, це те що чекало
В фіналі героїв забутих
Проста я особа, можливо ти знаєш?
В душі, мов мале немовля
Людина як здобич,та від сорому тане
У циклі на назву життя
Кохання дуель! дуель двох осіб!
Хто свариться а любить це дужче!
Звичай такий тягнеться вік.
А шлях не робиться вужчим.
Ми творимо самі історію людства
Й Бог дасть померти в один день
Як "Ромео Джульєта" яд на вуста
Чи "Титанік" й один хтось живе
Та сюжет не такий на якого чекали
Кульмінація буде по тому
Сумні епізоди людського серіалу
І чути мінорні лиш ноти
Субтитри пішли, це є кінець
Автора навіть не знають
Ми є актори в руках папірець
Та запланованих ролей не граєм
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372087
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2012
автор: Микола Кучерявий