Я іду по коридору- навколо тисячі шафок,
Маленьких, скованих в собі.
І кожен з них несе істоту,
Таку ж незначну, як й усі.
Зранку була лиш чашка кави,
Тепер три яблука і мед.
А в водевілі кожен нахил
Нагадує мені сонет.
І білий мармур на підлозі,
Такий пропитаний дощем
Підказує, що мало цукру
Засипав людям за плече.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372026
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2012
автор: jelleeze