взаємозірка на верхів'ї архіву спокою
попільничним вогнищем освітлює шлях
до негоди теплої.
одягаюсь в хронологічні межі,
залишаючи в спальнику долі місце для випадку.
хтось терпеливо гортає чернетку твоєї історії,
нагороджуючи смерть червоними галочками
і вчінням напам'ять.
багатоголосся давно вже прожитого
пролилось на тишу вчорашньозавтрашнього сьогодні
і саме тому архіви пахнуть життям.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371936
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2012
автор: Biryuza