Уперед до зірок. І - сама...
Так неспішно... Спрямовано-звично...
Ти моя паралельна пряма,
Відсторонена і недотична...
Це закон. Це підтверджено, знай:
Промайнуть, утечуть, не торкнуться...
Кажуть, що
Там, де Всесвіту край,
Паралельні, таки, перетнуться
У величній космічній красі.
І зима поміняється з літом,
І застигнуть у подиві всі
Видатні математики світу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371851
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2012
автор: Віктор Банар