Пріоритети зникли
Як посмішка з лиця
Спочатку було прикро
Втрачати роль митця
Я думав що все зміню
Але це не по силі
І впоратись із біллю
Властиво лише римі
Чорнило на папері
І роздуми в душі
Я переможець в сферах
Але не у житті
Закритий у кімнаті
Відрізаний від світу
Немов йду по канату
А знизу лише вітер
Та я найду цей шлях
І вилізу з безодні
Мій монотонний страх
Уже давно народний
Я самотужки сам
Розкрию очі світу
І моя роль митця
Буде жити вічно
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371762
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.10.2012
автор: Микола Кучерявий