Та пауза вартувала зупинення планети,
По підлозі розсипались посріблені монети,
Санскрипт твоєї піктограми,
Розжарених тіл торкалися руками,
Піт по висках стікав напружено,
Дивився просто у вічі збуджено,
Ковток повітря..ще ковток
В очах темніє,поступовий шок
Відняло мову
В нас німа розмова
Випробовуєш терпіння
Вслуховуюсь в твоє сопіння
Мене ти поглядом з'їдаєш
І цим мені надокучаєш
Ти створюєш певні незручності
Бракує твоєї природньої влучності
Ти ж вмієш читати мої думки
"Я благаю,розвертайся й іди..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371666
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2012
автор: Софія Бортник