Знову прокидаючись,
Разом із днем,
Привітавшись з сонцем
Або дощем,
Знову споглядаючи
Зорі вночі,
Бачачи вогні, що
Йдуть в далечінь,
Придивись,
Як це все, до біса, гарно!
Може це самотність
Блукає поряд,
Може зігріває чийсь
Милий погляд.
Коли поряд хтось є,
Звичайно, краще,
Але хвилини тиші
Дані ж нащось.
Придивись,
Як це все, до біса, гарно!
Вже дехто ніколи цей
Світ не відчує,
Бо під землею нас
Не бачить, не чує.
Та ми ще живі й тут,
Трапилось так,
Тож смуток – із серця,
Волю – в кулак.
Придивись,
Як це все, до біса, гарно!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=37163
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.08.2007
автор: Noctivagus