В душі буває пронизуючий біль,
І лише деякі можуть зрозуміти,
Побачити, пізнати, пережити,
А потім пізнати печаль,
І той хто біль цей пізнав,
Відчує в своєму серці,
Не мов тисячі ран,
Що кровоточать одночасно,
Він розуміє, він один,
Сам з болем на одинці,
І нікому йому допомогти,
Лише він сам, в темноті,
Не мов в лісі дрімучім,
Якому нема кінця,
І кожен промінь сонця,
Це надія на спасіння,
Коли з тобою дорогі люди,
Рідні, близькі та твої друзі,
Цей промінь стає сонцем,
І твій душевний біль втихає.
( Я знаю що це марно, але я не здамся і не важливо, скільки разів я оступлюся! ) Мої улюблені слова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371570
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2012
автор: White Heart