Порушити отой дрімотний стан,
В якому так нелегко і непросто...
Зануритися в Тихий океан
Без берега і натяку на острів...
Над обрієм сміятимуться ті
Усміхнені два сонця, дивні, милі.
Хай, не святі і, зовсім не прості...
І тільки - вітру шум та дикі хвилі.
Хвилинами розсипляться віки...
На низькім старті - ранки невблагані.
І - заздрісні об стінку кулаки:
„Потихше там, в своєму Океані!”
А вранці: буду завтра, відпусти!
Мені також болить оте чекання!...
І погляд двох зажурених світил
Над обрієм таємного кохання...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2012
автор: Віктор Банар