Вона любила каву й цигарки,
Дощ за вікном, гарячий шоколад...
Холодний дотик від осінньої руки,
Коли в кімнаті й в голові все не на лад.
Той погляд з запотілого вікна,
Проймає душу невідомими чуттями.
Самотня знов...Та не одна,
Рахує час і дивиться, як дні ідуть за днями...
Малює пальцем всю історію життя,
Закутавшись у тепле покривало.
Порожні очі, сповнені буття,
Камінне серце, що не раз ридало.
А місто вже вкривається туманом,
Будинки сонно мружать вікна-очі.
Вона ж закутавшись обманом,
Сміливо падає в обійми ночі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371476
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2012
автор: Marianna Alvares