Слова свої я у рядки складаю,
І наболілу біль забути намагаюсь,
Це не сповідь й не зітхання,
Це лиш відчай і крик мого страждання.
Історію свою пишу я знову й знову,
І зустрічей не прагну більше із тобою
Все відпускаю і вдихаю сміло,
Залишивши позаду приспані надії.
Страждання й гордість при собі тримаю,
А страх втратити тебе не покидає
І день за днем мовчанням промовляю
Це все ілюзія, тебе ж я не кохаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371436
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2012
автор: masandra