Твоя помста затягнулась.
Ти переступила через край.
Тобі я більше не скорюся.
Та, що забрала в мене рай.
Сила, яка зветься твоїм ім’ям,
Вона мене вже не тримає.
На жаль, непотребом твоїм
Я більше бути не бажаю.
Можна пробачити зраду.
Можливо забути урок,
Який мені ти подала.
Рішучий для тебе був крок.
Але не зупинилась на цьому.
В гніві своєму не знала страху.
Я хотів, щоб було все по-старому.
Та не знав, що накличу біду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371348
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2012
автор: noisyZ