Раптом повітря вичерпалось.
Дотягнутися б. Ось стакан.
Хоч води краплину напитися.
Прояснити постійний «туман».
Поїдає всю із середини.
Обпікає спраглий дракон.
Приціл ідеально наведений.
Малослівний стишений тон.
Роздягає до непристойності…
Душу спробує язиком.
В нас окреме місце для скромності –
Вона схована під замком.
Під краваткою, під білизною.
Вві сні глибоко й поза сном.
Під ненормальною призмою
Стакан перевернутий дном.
01.05.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371340
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2012
автор: Марія Дачковська