Я боюся заплющити очі.
Вся картинка здається живою…
Де кінець безсоромної ночі?
Де початок шаленства прибою?
Я боюся печальності дива:
Не повірить самотній плебей.
Дим залишив агонію пива.
Залишив цю античність Еней.
Я боюся умерти раптово,
Не лишивши таємності слід.
Я живу наступаючи – знову!
Помирає мій висохлий світ.
Вся картинка здається живою.
А початок – безсоння світів…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371267
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.10.2012
автор: Вальдемар Феруменко