Вже дощ пішов і листя облетіло,
І спів пташок потроху затиха
А за вікном щовечора темніло
Вона як завжди плакала одна
Згадала все, що серце пережило
Той літній день, прекрасну тиху ніч
Вона його по-справжньому любила
Як люблять раз у сто сторіч.
Він ніжно шепотів на вухо
Слова кохання, пристрасні, палкі
Вона любила завжди його слухать…
Вони були такі ще молоді!
Йшов час, і осінь наближалась,
Його любов холола день за днем
На що дівчина сподівалась?!
А серце обливалося огнем..
Йшов дощ…
А за вінком темніло…
Вона як завжди плакала одна…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371239
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2012
автор: anzhelka30