Серцебуття осені *

Світанок  
Розперезався  грайливим  котом,
Дивиться  ласо…в  спину.

Бавовняні  лахмітини    туману  
Сповзли
З  зеленої  бадилини.
Гуляти  виходять  росяні  намистини,
Стрибають  смішно    з  колючих  малин,
Зі  зубчатих  країв
Вишневих  садів…

Насупило  осінні  брови  тепле  небо  –
Я  торкалась,  
Розправляла  зморшки  на  його  чолі…

Чомусь  не  спалось,
Очі  твої  згадались…
А  потім  ранок,
Чаєпиття…
Вмотаюсь  у    ковдру-ковдрину,
Немов  мавка  в  модрину.
Порину,
Поплину  у  сон  твій  гарячний,
Вогкими  стануть    ефірні  тканини,
Сплетені  синню  тенета,
Мною  нап’яті.
Розборсалось  волосся,  охайно  чесане-плетене.
Жагучі  вуста  до  тебе
На  зимівлю
До  похмілля,  до  забуття…
Серцебиття…

Гойдається  тінь,
цапають  холодні  пальці  останній  плід  
майже  рай-сь…кого  наляканого  саду…
ГАВКНУ  у  пику  прояві,
а,  щезни!  …сріблом  та  сіллю!!!
…будильник  -сво-його-свавілля…

Йду.  
Йду  читати
Осінні  трактати,
Чайні  листочки  гортати,  ковтати  зілля.
Руде  довкілля  лізе  у  очі,
Хапає  котячо,  тулиться  песом,
тикає  носом,  не  вибачаю…
…смішне…
…лоскоче  й  муркоче,
…а  кігті  готує.
Чатую.
Так  дивиться  в  оті…мої  очі..
Своїми  отима  очима…
Беру  на  коліна
Хитру  тварину  котячу,  пробачу…
Бачить!
Чаїнки  танцюють,  малюючи  незрозумілі  знаки
Небо  –  тепле!
І  всі  ознаки
Йому  приємно  –  цілую  «лапи»...

16.10.2012р.

*з  подякою  Валі  Савелюк  за  настрій  та  натхнення!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371102

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371174
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2012
автор: gala.vita