Теплий вітерець люблю, тим паче
З ароматом хвої він найкращий.
Ледь з діброви жолудями пахне
І осіннім лісом жовтобарвним.
Вдосвіта дрібні опеньки, наче диво
З під листків ширшавих народились.
Поміж манних ясенів красують,
Світ довкола щедрістю милують.
Злегка смутна особлива тиша, тиша
В золотаву казку манить, кличе.
Під ногами листя шурхотить: шур-шур,
Намочила черевички у росу!
Срібні краплі мерехтять на листі -
Схожі діаманти у намисті.
Може на старенькому пеньку
Неба синього між сосен доторкнусь?
Закохатися у простір голубий,
У промінчик поміж гілля золотий.
Полюбити ще палкіше дивосвіт,
І себе, і друзів, всіх, всіх, всіх.
Любий день сьогодні й без дощів
Ген туман в долиною забрів.
Пізні квіти де-не-де в сухій траві,
Залишила рання осінь до душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371148
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.10.2012
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА