Розкриваючи
зажурене лоно осені
Взяте туманами
і поволокою
ще таких теплих рос
і запашних травозгуб.
Вологими кистями,
тремтливими пальцями
торкатись
великих й малих
її губ...
Долонями
з ароматами сінними
втирати пристрасть
тугУ по-осінньому,
Молитись і
зуби зціплювати,
Губи кусати
все ще по-літньому...
І, зранку, в самому спідньому
У паморозь тихо ступити.
І так терпко,
жовтнево і листопадово
Тебе пригубити
І
Любити! Любити!! Любити!!!
До нестями любити...
* На зображенні - квітка орхідеї
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371078
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.10.2012
автор: LaLoba