Все летить в тонах яскравих,
Не в образу для країн.
Для невтом гілля зламали,
Для печалі лиш пір’їн.
Все летить чимдуж і далі,
Не зупинять навіть сни.
Ще з комічності педалі,
Їм підкинуть до весни…
-----------------------------------------
Все летить… У ПРІРВУ СТРАХУ!
Маргінали в апатичнім сні!
Що, зловили диво-птаху?
Атакуйте! Ну ж-бо – ПЛІ!!
Все летить! Спекотні дошки
Ще дратують Вашу злість?
Тест мигає: «Вшивість мозку»*
Що знайде, того і з’їсть!
Все летить? А мо’ стрибає?..
На стабільність ще малі.
Хтось втече, когось спіймають.
Не побачить це Далі…
Все летить. Повітря ями
Часом заплітають в шлях
Ілюзорність й стиль прогалин.
А, до-речі, де той цвях?
Все злітає – вщент, у прах!
Не в образу для країн.
Залишіте щось для птах,
А не тільки дух пір’їн…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370834
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.10.2012
автор: Вальдемар Феруменко