* * *
Господи прости, що рідко я ходжу у церкву
Та написано, що церква має бути у мені
І від цього я засвічусь чи то померкну,
Судити Боже, Єдиному Тобі!
Прости Могутній, що не ходжу до храму
І не цілую я святі, розкладені ікони,
Що кожної неділі в душі не відчуваю драму
Прости, що на колінах не кладу поклони.
Прости, що рідко іду в Твою світлицю
І чую рідко півчих не по нотах співи,
Що штани вдягаю, а не чорную спідницю,
Що не молюся щиро Благочестивій Діві.
Прости, Володарю, що рідко я іду в святиню,
Що інколи кидаю пожертву скудну в миску,
Що не ставлю свічки, але щиро вірю,
Бог дав церкву людям, як малюку колиску.
Прости Боже, що рідко я іду до церкви,
Що рідко батюшці я душу відкриваю
Вона, кажуть, заспокоїть людські нерви…
Прости, що до Тебе я дороги інші знаю.
12.10.2008
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370795
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2012
автор: temapk