Свіча і рояль

І  знову  чекати  у  сірій  вітальні
Допоки  запалять  свічу...
У  вікна  -  зачахлі  надії  останні,
Міжноття  сумного  дощу...

Леся  Геник

Хай  грає  рояль,  а  свіча  нехай  ріже  –

Сегментами  ніч  і  мене…На  шматки.

Вплелися  у  ноти:  журливе  і  ніжне,

І  щемно  сумне,  запитальне  –  де  ти?

 

Ти  в  струнах,  у  нотах,  в  мелодії  суму,

А  може  у  зорях,  десь  там,  за  вікном?.

Чи  може  згораєш,  як  свічка  безшумно

В  обіймах  гарячих,  солодких,  як  сон?

 

Була  й  не  була…  Ніби  звуки  акордів.

Реально  затихли,  а  в  пам’яті  є.

Ще  довго  звучатиме  голос  в  господі,

І  довго,  ще  гратиму  щемно  сумне.

2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370744
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2012
автор: Олексій Тичко