Ти була неприступна й холодна –
Скеля в змерзлості зимній Паміру.
Та невже відстороненість – модно?
Я не дуже у це справді й вірив.
Та жага запалила жаринку.
Ти - в тенетах любові капкану!
Я ж бо думав – ти легка хмаринка,
А ти – блискавка в жерлі вулкану.
Цілував я долоні і далі
Підіймавсь до плечей. Ти дрижала.
І грудей твоїх ніжні коралі
Від очей моїх вже не ховала.
Ми забули про день і про місяць,
Що в віконце, хитрун, заглядає.
Плач, кохана, від щастя і смійся
І кохайся на квітах конвалій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370723
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 14.10.2012
автор: беСтурботнЫй Маныяк