Іду один: без слів, без ласк
без тилу й захисту, без маск.
Хапаюсь за пір'їнку щастя.
Та.. найчастіше це напастя...
Тому емоції вбиваю,-
Й цим психіку свою ламаю.
А все для чого, запитай?
Нема бажання? Ну й нехай!
Переживу, змовчу і закопаю
усі думки й усе що маю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370683
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2012
автор: owltime