Я не чекав такої от біди –
Ключа від серця втратив назавжди
Твого. Таким я був необережним,
До твого дому загубив я стежку.
А я уже пройшов крізь всі світи.
Один з них – той, де ти, де ти…
І, поки йшов, забути я хотів
Про все, що так не склалося в житті.
У мороці думок, у холоді доріг
Про трепетну любов – цю згадку я зберіг.
Бо в часі без годин, у просторі без меж
Ще в серці є куток, в якому ти живеш.
У мерехтливі дні, у ночі без тепла,
Я вірю, що і ти цей спогад зберегла,
У серці він живе, у серці ще тремтить…
У космосі Земля кудись летить, летить…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370596
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2012
автор: беСтурботнЫй Маныяк