допоки
прозорість крижана до сонця звикла
і не надбала форми лава скла
чекав накоплюючи спокій
допоки
секундна стрілка кружляє вальс
і ніби цигарка тліє час
за спиною почути кроки
допоки
запам'ятовую зворотній шлях
у всіх потойбічних життях
шоб повернутися каретою швидкої допомоги
а поки
на обличчі не застигла лава сліз
і димить недопалок на склі
чекатиму накоплюючи спокій...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370512
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.10.2012
автор: Латишев Сергій