До нестерпного болю холодно,
різкий перепад температури.
Мені часом так соромно,
за, життям намальовані карикатури.
Я немов би пляма туші.
Навкруги величні фігури
в яких також є душі,
всі заперті в тілесні мури.
Вони немов шматочки суші,
та не ті, що в японських ресторанах.
Чисті, незаймані душі -
ті, що купаються в океанах.
Острови на яких не живуть люди.
де немає світла і газу,
там немає битої посуди.
Не підчепиш ніяку заразу.
Але там ґрунти родючі.
Клімат помірний.
Сонце зовсім не палюче,
і час іде повільно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370365
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2012
автор: Степан Бойчук