А ти не знаєш імені мого,
І в час вечірній не мене чекаєш.
Запалиш свічку, тихо прошепочеш
Молитву тиху серед тиші зір…
І може, стиха озоветься скрипка –
Немов зітхання скрушеного серця,
Неначе пісня про оту Єдину,
Яка ніяк не відпуска тебе.
І в тихий вечір твої тихі сльози
Стуманять очі – ах, якби ж востаннє!
Слова молитви принесуть полегшу.
Дотліє свічка. Тиша. Тиша. Все…
2011-12-31
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2012
автор: Анно Доміні