Інколи себе питаю

Кільцем    нездійсненних    бажань
Стискається    душа    і    тіло,
Що    все    життя    чогось    хотіло
І    звикло    до    чужих    страждань.
Та    інколи    себе    питаю:
Чому    не    сталося    тоді
Те,    що    бажалося    мені!
Нараз    з    цим    тихо    примиряюсь.
Втомився    певно.    Все    життя
За    горизонтом    біг    настирно.
Зловити    хтілося    за    гривну
Золотоносного    коня.
Не    сталося    і    назавжди
Призупинився    з    тим,    що    маю,
Та    книгу    чесності    листаю,
Якої    мало    між    людьми.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370250
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.10.2012
автор: Г. Король