Я досі бачу стіни тих вокзалів
Тих втомлених задуманих людей
І квіти опустілих тротуарів
І пісню, що співає соловей…
Я досі чую гули паровозів
І плач, що супроводжує прощання
І посмішку твою від тих морозів
Коли в тобі жило моє кохання…
Я згадую ті одинокі ночі
І вітер той по-справжньому живий
Твої задумані кохані очі
І голос твій одвічно молодий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370082
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.10.2012
автор: Галина Булочникова